настати

= наставати

1) (про час, пору, явище, подію тощо — розпочатися), прийти, приходити; настиг(ну)ти, настигати, наспіти, наспівати, підоспіти, поспіти, поспівати, приспіти, приспівати, пристиг(ну)ти, нахопитися, нахоплятися (розпочатися, поступово наблизившись); підскочити (раптово, несподівано); нахлинути (раптово і швидко); прилетіти, прилітати, прилинути (про щось бажане, приємне); народитися, народжуватися, піднятися, підійнятися, підніматися, підійматися (про світанок, ранок, день тощо); спасти, спадати, спуститися, спускатися, лягти, лягати, осісти, осідати, наплис[в]ти, наплинути, напливати (про вечір, ніч, сутінок); дійти, доходити (до кого-чого й без додатка — про настання чогось у певній послідовності)

— Пор. наближатися 3)

2) (про певний стан природи, тишу, спокій тощо — з'явившись, виникнувши, поширитися), постати, поставати; у[в]становитися, у[в]становлюватися, у[в]становлятися, запанувати, запановувати, зацарювати (про настання повного / тривалого стану); запасти, западати, залягти, залягати (про повну / тривалу тишу, мовчання тощо)